Чернівецькі румуни пропонують, щоб румунські, угорські та інші газети в Україні мали фінансову підтримку від держави

Чернівецькі румуни пропонують, щоб румунські, угорські та інші газети в Україні мали фінансову підтримку від держави

12.07.2019, 11:09

Буковина — не Закарпаття. Хоча наявність потужної румунської діаспори і тут вагома, як і у сусідів через гору — угорської. Але буковинські румуни більш асимільовані з українським населенням. І це не вся національна колористика Чернівецької області.

Тут дружно спільно проживають ще й євреї, німці, поляки, росіяни, навіть старообрядці, вірмени, чехи та серби з хорватами. Більш організовані, такі як поляки і німці, мають свої національні товариства. У поляків навіть найгарніші у Чернівцях костьоли.

Але румуни є другою за кількістю групою населення Буковини. До того ж дуже давньою, майже споконвічною.

Як і українці, ми, румуни, цікаві, самобутні, працьовиті, ґаздовиті і, переконані, — дуже важливі на Буковині люди. Ми живемо поруч з українцями, разом святкуємо свята, створюємо міжнаціональні сім’ї та привабливе обличчя нашого краю перед світом.

Національний одяг румунів і українців, найбільше гуцулів, дуже схожий, вишиванки різняться хіба що барвами та схильністю румунських майстринь до вишитих квітів, а українців — до більш строгого орнаменту. А кіптарі, капелюхи, ґачі, постоли — спільна стилістика для двох народів.

Українці залюбки смакують румунськими стравами та напоями, румуни охоче міняють чорбу-де-радауцань на борщ. Мамалига і бринза — міжнаціональні. Просто українці називають цей кукурудзяний делікатес кулешею.

Спільні ноти і мотиви можна знайти у наших народних мелодіях. Ритміка схожа, танцювальні па теж. Тому румуни навіть в Америці здригаються, зачувши перші акорди «Гуцулки», а буковинським українцям навертаються сльози, лиш почують кавалки румунських «популаре».

Румунія — член НАТО та ЄС. Нинішня румунська влада виконує всі міжнародні зобов’язання Альянсу і є союзником України, яка протистоїть спільному агресору — Росії.

Принаймні, нинішня доктрина міжурядових відносин така.

Чи є колізії в Чернівецькій області? А як же без них. Це, наприклад, стосується освітнього і мовного законів. Але румуни розуміють, що у протистоянні з російською агресією, яку Кремль аргументує, як захист російськомовного населення в Україні, держава була змушена ухвалити цей закон.

Але державна політика у цій сфері має бути вкрай виваженою. Потрібно зберегти для шкіл у румунських районах румунську мову як основну, а вивчення державної зробити поглибленим. Бо інакше українські румуни ризикують втратити свою ідентичність.

Також ми всеціло підтримуємо те, що, незважаючи на фінансове напруження, пов’язане з необхідністю повноформатно забезпечувати армію, Верховна Рада України та уряд ухвалили рішення про поновлення підтримки друкованих видань національних груп в Україні. Насамперед нашої, румунської, яка є численною.

Є інформація, що нині Верховною Радою вже підготовлено відповідну постанову і невдовзі румунські видання зможуть отримувати дофінансування від української влади на збільшення тиражів та обсягів своїх газет. Це дуже добре і важливо.

А ми маємо надію, що наші депутати, тотально зайняті у виборах, все-таки знайдуть час проголосувати за таку важливу для всіх румунів, угорців, представників інших численних національностей в Україні річ. Є питання, які не можна відкладати, бо вони є моральними і стратегічними.

Василь БИКУ,

голова Товариства культури та літератури на Буковині імені М. Емінеску;

Василь ТЕРІЦЯНУ,

голова Румунського культурного центру імені Е. Хурмузакі, письменник, журналіст;

Ромео КРЕЧУН,

журналіст, головний редактор найтиражнішої румуномовної газети

«Libertatea cuvantului»;

Володимир АКАТРІНІ,

голова Товариства румунських бібліотекарів Буковини;

Дмитро КАУЛЯ,

голова Товариства румунських музикантів «Гармонія»;

Петро ГРИОР,

голова Чернівецького центру історичних та культурних досліджень;

Василь РАУЦ,

голова Товариства «Голгофа».

Фото: uk.wikipedia.org

Джерело: http://www.golos.com.ua/article/319280

1