Горять-палають сухі трави. І на Буковині - у тому числі

Горять-палають сухі трави. І на Буковині - у тому числі

13.03.2019, 20:22

Для довідки: щороку в Україні через підпали сухої трави та очеретів у вогні гине понад 20 чоловік. Через це нищаться також житло, господарські приміщення тощо.

А в мене і досі випалена дотла 3-гектарна ділянка реліктового лісу в Славицькому лісництві Берегометського лісомисливського господарства. То сталося кілька років тому. Хтось з хуторян під час вітряної погоди, не думаючи про наслідки, підпалив суху траву поблизу того реліктового лісу. В результаті сталася біда, яку вдалося пригасити тільки зусиллями пожежників двох районів. А ліс пропав. Відтак під час зустрічі з директором держлісгоспу Миколою Павловичем Ракевичем почув від нього: «Та це ж тільки нелюди здатні на такий злочин.

- Не грішіть, Миколо Павловичу, – заспокоював його. – Дехто палить сухостій просто так, не задумуючись, що завтра і хата запалає та ще й сусід у ній загине…

Біда від підпалів трав та очеретів просто незбагнена, і вона не вимірюється жодними критеріями. Адже під час підпалів гинуть також мільярди корисних мікроорганізмів, молодий приплід зайців, а на водоймах пропадають гніздів’я диких качок, лисух, чайок, лебедів та інших

- А знаєте, чому на ставках краю в рази поменшало пернатої дичини? – з біллю констатує ситуацію голова Заставнівської організації мисливців та рибалок Микола Костянтинович Семенюк? І тут же сам відповідає: «Через спалювання очеретів. Особливо ж там, де хазяйнують так звані їх «орендарі», для яких, як знаєте, ніякі закони не писані.

Охоче погоджуюся з Миколою Костянтиновичем. Один із таких (це депутат Чернівецької міськради з тюремним душком) правдами-неправдами, прихопивши в одному із сіл Кіцманщини усі водойми, до яких в жарку літню пору діток до води на рушничний постріл не підпускає, також рік у рік розпоряджається випалювати очерети. Це аби і рибки було предостатньо і аби та рослинність під час забав та гулянок очі не муляла.

Та не меншої біди завдають підпали і по пожнив’ю під час збирання врожаю. Палять стерню з хибним переконанням, що таким чином грунт отримає органіку у вигляді попелу. Але ж поряд населені пункти. Також кілька років тому під час підпалу стерні ледь не згоріло ціле село на Сокирянщині. Скільки галасу було, а толку?

А побуваймо сьогодні знову ж таки побіля водойм на Кіцманщині та Заставнівщині. Всюди цілі випалені ділянки очеретів, куди не те, що дика качка прилетить, а навіть болотяний лунь ніколи не внадиться за поживою. Бо все, що живе, забирає вогонь.

…Горять – палають сухі трави. Хтось вогонь пустив необачно, а дехто свідомо, аби на їх місці якнайшвидше потягнулася молода рослинність. Вогонь не вибирає. Він нищить усе підряд, у тому числі і людське життя. Не кажучи вже про дику качку в заплаві далекого польового озерця, на якому вже ніколи гніздечка не звиє.

 Іван Агатій

заслужений журналіст України

1


Додати коментар

Увійти через профіль для можливості залишати авторизовані коментарі.